Завантажити журнал "Світло Спілкування" №23
"Для мене не складно прийняти Бога,
тому що там, де є творчість
повинен бути і план. Всесвіт
створений за якимось планом,
а звідси випливає, що існує і той,
хто цей план розробив..."
Артур Комптон, нобелівський лауреат
Дивні люди наші вчені. Найелементарніші з точки зору віруючої людини речі вони спершу піддали нещадній критиці, а затим взяли під сумнів усі фундаментальні настанови, щоб врешті-решт єдине знання про В
севишнього (скільки б вони не обзивали Його Вакуумним Супермозком) розділити на вісімдесят дві науки з різними закономірностями і різними методами досліджень, які в кінцевому підсумку так і не змогли дати істинної картини світу. Тому, що "в Творця є свої закони...
Те, що ми зараз вважаємо реаліями, насправді виявиться ілюзією... Наша матеріалістична наука вивчає наслідок, а вивчаючи наслідок, ніколи не отримаєш причин, оскільки вони містяться в інформаційно-енергетичних потоках Всесвіту" – зауважує Віктор Пликін, доктор технічних наук, академік Міжнародної академії інформатизації при ООН.
Тож факт залишається фактом: первинна не матерія, а інформація про неї. (Господи! Та ж "спочатку було Слово"!!! Святий Апостол і Євангелист Іван ще близько двох тисяч років тому чітко сформулював основний закон Всесвіту.) І лише тепер неупереджені науковці, зважаючи на неймовірні досягнення в сфері нанотехнологій, мусять визнавати не просто якусь таємничу вищу силу, котра власне і є першоосновою всього видимого і невидимого, а з математичною точністю доводити наявність Бога. Більше того, нині в тих наукових викладах чільне місце займають вчення про рай і пекло. Виявляється, жодних протиріч у науки не існує в цьому питанні з релігійними догматами. Вона лише доповнює одкровення святих отців дещо зрозумілішими для сучасної людини деталями, зовсім не змінюючи при цьому змісту древніх пророцтв та залишаючи в силі сенс суворих попереджень...
Що ж, справа за малим, здавалося б, – взявши на озброєння сучасні наукові відкриття, дослухатися до голосу власного сумління і не схибити з вірної дороги. Гляди, й застережемо собі бодай крихту вічності. Тільки ні на мить не забуваймо, що для того ми повинні мати чисті, не спустошені цивілізаційними надбаннями душі.
Хвала долі, уже й наука нам у поміч.
Щастя і нових відкриттів Вам!
У наступному ж номері мову поведемо про таке поширене, на жаль, явище у нашому повсякденному житті як депресія, намагатимемось розібратися, чи є дієві ліки від цієї сучасної пошесті.