Намагаюся бути корисною. Розмова з правозахисницею Іриною Смірновою
Досягти результату легше, коли працює команда. В реалізації проєкту «Покращення реабілітаційних послуг в системі охорони здоров’я», який з весни триває на Житомирщині, беруть участь команда кейс-менеджмента та долучилась Ірина Смірнова. Пані Ірина - правозахисниця людей з інвалідністю та членів їх родин, лідерка ГО «УТОС» м. Житомира. Про нюанси роботи юриста, запити від лідерів та громадян, що турбує та радує пані Ірину говоримо далі.
Пані Ірина, до вас звертаються за консультаціями, кому ви їх надаєте? Завдяки співпраці з командою кейс – менеджменту у Житомирській області у мене розширився спектр категорій людей з інвалідністю, яким я маю можливість надати допомогу: люди з порушеннями опорно-рухового апарату і люди з порушеннями слуху. Так само маю нагоду проконсультувати своїх колег — лідерів інших громадських організацій людей з інвалідністю. Від них отримую допомогу з питань інформування, сфер надання соціальної допомоги, а навзаєм ‒ надаю консультації щодо організації роботи громадських організацій осіб з інвалідністю. Що цікавило лідерів? Говорили про реєстрацію об’єднання як надавача соціальних послуг, організацію роботи, внесення змін до статутних документів, як юридично унормувати правовідносини з працівниками, партнерами, заключати договори. Якщо організація має офіс, то обов’язково виникають питання щодо забезпечення приміщення комунальними послугами і внормування цього процесу. Наведіть приклад. До введення нової редакції ЗУ «Про оренду державного і комунального майна» громадським організаціям було набагато простіше отримати в оренду приміщення на пільгових підставах. Зараз є два переліки майна, які створює територіальна громада: один передається в оренду тільки на конкурсних засадах шляхом аукціону, другий ‒ без конкурсу-аукціону. Це в основному визначається статтею 15 даного закону. І ось тут у багатьох наших громадських організацій виникли проблеми, бо є цікавий юридичний казус: з одного боку маємо цей закон, а з другого ‒ постанову Кабінету Міністрів України майже на двісті пунктів. Тому кожна міська рада може діяти на свій розсуд або за цим законом, або за постановою, є можливість вирішення питання гнучко. Але з нюансом — якщо громадська організація не є надавачем соціальних послуг і не отримує фінансування з державного або комунального бюджету, вона не має права одержати майно в оренду на пільгових підставах.
А ще які запити актуальні? Наразі зверталися за зразками документів які наприклад подавали ми, що б отримати статус надавача соціальних послуг. Тому що там дуже цікава процедура. Кожна громадська організація обирає перелік тих соціальних послуг, які вона планує надавати. Майже на кожну Міністерством соціальної політики затверджено Державний стандарт надання даної послуги з описом та жорсткими нормативами. Громадська організація обирає або повністю дану послугу, яку вона буде виконувати згідно даного стандарту, або, наприклад, вона буде виконувати дану послугу частково в залежності від можливостей. Для отримання статусу, активістами робиться табличка з переліком та описом даних послуг і додаються документи (статут, документ про неприбутковість, заява). Зазначу, що моя організація УТОС реєструвалася через Житомирську міську раду, принагідно хочу подякувати працівникам департаменту соціальної політики за допомогу та сприяння та команди кейс – менеджменту.
Пані Ірино, а якщо згадати звичайних громадян? Людей турбує надання різноманітних видів соціальної допомоги, можливість лікування або реабілітації, у деяких виникає потреба евакуюватися. Пригадую ситуацію організації абсолютного супроводу для родини незрячих з слабозорою донькою на кріслі колісному. Причому дівчину потрібно було везти з візком, що б не зашкодити. Для евакуації організувалось три області. Ніні вони проживають у Німеччині в родині лікаря і повертатися не збираються, бо дуже маломобільні.
Так як я юристка, людей цікавить і правова допомога, в основному первинна. Тут ми тісно співпрацюємо з командою кейс – менеджменту. Я консультую, надаю рекомендації щодо захисту та реалізації прав, підказую до кого краще звернутися, вивчаю та складаю документи, представляю людину в органах місцевого самоврядування та державної влади, окрім судів. Намагаюся бути корисною для людей з різними нозологіями! Дуже багато звернень було на семінарах та майстер-класах, які організовувала команда кейс – менеджменту Житомирщини. Учасники також брали телефон, зв’язувались при потребі. Також плідно працювали разом з командою кейс - менеджменту у напрямку впровадження безбар’єрності в медичних закладах, зокрема перевірка доступності укриттів.
Додам, що повним юридичним супроводом я займаюсь лише у функціонуванні житомирського гуртожитку для осіб з інвалідністю по зору. Маю там судові процеси, договірну роботу.
Яку ще роботу Ви робили в команді з кейс-менеджменту? Представники команди кейс – менеджменту просили мене підготувати інформаційні матеріали на певні юридичні теми, які часто запитують люди з інвалідністю та члени їх родин: основні соціальні права людей з інвалідністю, порядок надання допоміжних засобів реабілітації, соціальних допомог і послуг, пільг та субсидій, особливості регулювання трудових відносин людей з інвалідністю, про порядок навчання та про пільги в навчальних закладах.
Чи були випадки, коли Ви відстоювали себе? На жаль доводилось і доводиться зараз. Ситуація пов’язана з правозахисною діяльністю в гуртожитку і триває з 2018 року. Одна з мешканок, Світлана, разом з кавалером порушують громадський порядок, погрожують, були випадки фізичного насильства та використання сльозогінного (проти слабозорих людей!) газу. Я маю відеозапис з погрозами. Все супроводжується бездіяльністю поліції. Для відкриття кримінального провадження я була змушена звертатися до суду. Як потерпілу на допит мене викликали лише один раз і тільки після звернення до Кабміну. На цьому все знову зупинилося. Знаєте, у мене таке розчарування...Мабуть не треба!!!
Пані Ірино, давайте і про приємне. Знаю, що ви отримали Сертифікат АТБ. О, так! (посміхається). Я дуже вдячна команді проєкту і НАІУ! Чесно, я ще нічого не купила, бо було дуже слизько, рано темніє. Чекаю погоди та вільного часу. На таку велику суму, а це тисяча гривень, я не донесу сама, тому піду з мамою. Вирішила, що куплю те, що зазвичай не можу собі дозволити. Скоро свято ‒ фрукти і корисні смаколики будуть доречними. Дуже хочеться вітамінів, що б красиво, смачно, яскраво. Завдяки Сертифікату маю можливість нагадати собі про літо!
Людмила Лобачова - Журналістка
